7 червня 2015 року виповнилося 128 років від дня народження легендарного партизанського командира С.А. Ковпака
Сидір Артемович Ковпак (1887 – 1967) належить до числа найзнаменитіших героїв України, які прославились у Велику Вітчизняну війну. Партизанське об'єднання Ковпака, що утворилося з окремих загонів на території Сумщини, являло собою потужну й добре організовану військову силу, що успішно діяла на тимчасово окупованій території України в тилу німецько-фашистських військ.
Не обмежуючись вилазками в межах окремої області, це об'єднання здійснювало безпрецедентні далекі походи – рейди («від Путивля до Карпат»), вступаючи в бої з ворожими гарнізонами, захоплюючи або знищуючи військову техніку, зброю, продовольство, а також живу силу ворога, виводячи з ладу комунікації та виробничі об'єкти. При цьому загонам Ковпака в результаті переможних боїв вдавалося на певний час звільняти з-під контролю окупантів цілі населені пункти і райони. Загалом протягом 1941-1943 р. ковпаківці (або, як їх називали в народі, «ковпачки») пройшли з боями більше 10 тис. кілометрів і розгромили гарнізони окупантів в 39 населених пунктах.
Рейди Ковпака сприяли розширенню руху опору на території України, своїми вражаючими успіхами вселяючи місцевому населенню віру в перемогу й надихаючи його на рішучу боротьбу із загарбниками.
Об'єднання Ковпака, що стало найзнаменитішим партизанським утворенням на весь Радянський Союз, завдаючи величезних збитків матеріальній базі та інфраструктурі супротивника, відволікаючи на себе значні його сили від основного театру воєнних дій, значно вплинуло на загальний хід війни і в кінцевому рахунку прискорило звільнення країни та остаточний розгром фашистської Німеччини.
Сам С.А.Ковпак проявив себе у цій війні талановитим організатором, харизматичним і турботливим командиром. Він ділив нарівні з бойовими товаришами всі тяготи воєнного життя (незважаючи на вже поважний вік і ревматизм), не боявся піддавати себе смертельній небезпеці, неодноразово був поранений. Серед своїх підлеглих він користувався безперечним авторитетом і довірою, хоча нерідко давався взнаки його суворий і безкомпромісний характер (за порушення дисципліни або недбалість багатьом довелося випробувати на собі його батіг, у більш серйозних випадках мали місце навіть розстріли). Ковпак незабаром став живою легендою та символом перемоги в очах українського населення. У більшості випадків воно надавало партизанам усіляку допомогу і поповнювало їхні ряди (за винятком західних областей, де підтримкою користувалися націоналістичні формування).
За неоціненні заслуги перед Батьківщиною С.А.Ковпак був двічі удостоєний звання Героя Радянського Союзу (1942, 1944), нагороджений чотирма орденами Леніна, орденом Б.Хмельницького І ступеня та орденом Суворова І ступеня, а в 1943 році йому був присвоєний чин генерал-майора.
У попередні етапи свого життя Ковпак волею долі пройшов необхідну підготовку, щоб з початком Великої Вітчизняної війни стати одним з керівників партизанського руху. У Першу світову війну служив у діючій армії спочатку стрільцем, пізніше зв'язківцем, а потім - розвідником. Брав участь у знаменитому Брусилівському прориві в 1916 році. За виявлену в боях особисту хоробрість був нагороджений двома Георгіївськими хрестами, які вішав йому на груди особисто імператор Микола II, який прибув в армію.
У Громадянську війну С.А.Ковпак спочатку на чолі партизанського загону, створеного їм у рідному селі Котельві, діяв на боці більшовиків проти німецьких інтервентів і денікінців. Уже тоді він застосовував тактику несподіваних ударів і миттєвого зникнення в лісі. Згодом він воював у складі легендарної 25-ї дивізії В.І.Чапаєва. Брав участь у розгромі білогвардійських військ під Гур'євом, у боях проти військ П.М.Врангеля під Перекопом і в Криму. Потім брав участь у ліквідації махновців, по суті – у контрпартизанських операціях.
Мало кому відомо, що перед війною, у роки масових репресій, С.А.Ковпак, будучи головою Путивльського міськвиконкому, сам дивом уник імовірної загибелі. Завдяки приятельським стосункам із начальником місцевого підрозділу НКВС, він за день до призначеного арешту був попереджений і, зібравши найнеобхідніше, зник у тому самому Спадщанському лісі, де кілька років потому буде формуватися його партизанський загін. Відсидівшись якийсь час у лісі й дочекавшись зміни обстановки, Ковпак, наче й не було нічого, повернувся у своє «мерське» крісло. До речі, у мирний час він також виявився гідним керівником, що піднімав відсталі господарства на рівень передових.
У радянські часи ім'я С.А.Ковпака було відомо кожному громадянину. На його честь названі населені пункти і вулиці, у декількох містах йому були споруджені пам'ятники (у т.ч. у Києві, у с. Котельві в Полтавській області, де він народився, у м. Путивлі, міським головою якого Ковпак був до війни й звідки розпочалася його партизанська епопея). Користувалися популярністю його воєнні мемуари «Від Путивля до Карпат» і "Солдати Малої землі". З щоденника партизанських походів», а також відомий кінофільм «Дума про Ковпака» (реж. - Т.Левчук, вик. гол. ролі - К.Степанков).
Сьогодні в умовах підвищення інтересу до героїв радянського минулого та відкриття нових матеріалів актуальним є подальше вивчення особистості та діяльності легендарного партизанського ватажка. При тому що його надзвичайні особисті якості та військові подвиги не підлягають сумніву, багато цікавих та істотних фактів його біографії, які не вписувалися у відретушований пропагандою образ, лишилися за кадром. Зокрема, не достатньо розкритим залишається питання про взаємодію ковпаківців з націоналістичними партизанськими формуваннями. Недоброзичливці, які намагалися скомпрометувати С.А.Ковпака перед вищим радянським керівництвом, звинувачували його в терпимому ставленні до націоналістів або навіть у спробах налагодити з ними співробітництво.
Цього року нинішнім керівництвом країни було вирішено відзначити 125-річчя від дня народження Сидора Ковпака на державному рівні. Відповідно до прийнятих постанов Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, а також розпорядження голови облдержадміністрації в Миколаєві також проводиться ряд заходів, присвячених пам'яті народного героя, а також історії партизанського руху в роки війни.
У навчальних закладах міста були проведені тематичні уроки історії, семінари, радіолінійки. Для учнів були організовані відвідування музею «Підпільно-Партизанський рух на Миколаївщині в роки Великої Вітчизняної війни». У багатьох школах випущені стінгазети, у яких розповідається про антифашистську боротьбу нашого народу та її найбільш відомих героїв. Усі, хто захоплюється вітчизняною історією і бажає більш детально познайомитися з героїчною біографією С.А.Ковпака, можуть відвідати місцеві бібліотеки, де оформлені виставки основної літератури з даної тематики. Урок пам'яті С.А.Ковпака пройшов також на базі Інституту історії та права Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського.
Подібні заходи проводяться з метою віддати борг пам'яті нашим героям-визволителям, а також мають велике значення для морально-патріотичного виховання молодого покоління на прикладах видатних співвітчизників, які уособлюють мужність і самовіддане служіння батьківщині.
Д.Ю. ЩЕРБАК, управління громадських зв'язків Миколаївської міськради
ОНОВЛЕНО 24.04.2015