Історія міста

Виставка: До 27-річниці Незалежності та 100-роковин Державності України

Виставка: Миколаїв і Чорноморський флот за доби Української революції: роки 1917-1919

 ОНОВЛЕНО 30.08.2018

Місто Святого Миколая

«Там, де Буг з Інгулом поріднились,

Де лиману хвилі, степу вільний край,

Місто Миколаїв народилось,

Кораблем пливе у синю даль».

Ці слова Гімну міста Миколаєва, який був затверджений рішенням Миколаївської міської ради від 11 вересня 2004 року №23/4, мабуть, найкраще характеризує його місцезнаходження. Географічна унікальність території міста була відзначена людьми ще в стародавні часи. Миколаївська земля пам'ятає племена білозерської культури, скіфів, кіммерійців, древніх греків, слов'янські племена, ногайські орди, вільних запорізьких козаків. Найбільш рання археологічна пам'ятка, яка знайдена на території міста, датується добою неоліту (V – ІV тис. до н.е.). А у самому центрі сучасного міста знаходиться унікальна пам’ятка доби пізньої бронзи - городище Дикий Сад (XII – X ст. до н.е.), яке вчені називають степною Троєю Миколаївщини.

Інтенсивне заселення Миколаївського півострова почалося в останній чверті ХVІІІ сторіччя. Враховуючи те, що Миколаїв у той час входив до складу Російської імперії, а останній потрібен був свій флот, за велінням князя Г.О. Потьомкіна в гирлі ріки Інгул під безпосереднім керівництвом полковника М.Л. Фалєєва в 1788 році була закладена нова верф. Довкола верфі почало рости містечко. Ім'я своє воно отримало через рік, після переможного штурму Очакова російськими військами під командуванням О.В. Суворова в грудні 1788 року, у день Святого Миколая, заступника моряків. На його честь і назвали нове місто. Віра миколаївців у покровительство одного з найшановніших серед мирян святих найшла своє відображення в наступних словах Гімну міста:

Добра слава корабельної столиці

Землю облітає з краю в край.

Дай нам крила, наче білій птиці,

Покровитель, Святий Миколай!

З ім'ям Святого Миколая, пов'язані й перша церква, збудована в місті в 1790 році, і перший корабель. 46-гарматний фрегат “Святий Миколай” був спущений на воду в серпні того ж року, а вже в липні 1791 року біля мису Каліакрія він отримав своє перше бойове хрещення. Із часу будування “Святого Миколая” на суднобудівних заводах міста, а їх сьогодні три, побудовано більше 2 тисяч кораблів та суден, серед яких фрегати, броненосці, міноносці, підводні човни тощо. Миколаїв – це одне із двох міст у світі, де будувалися важкі авіанесучі кораблі.

Суднобудуванню та флоту повністю підпорядковувалося життя міста. Майже сто років тут дислокувався штаб Чорноморського флоту. Під час Східної (Кримської війни, 1853 – 1856 рр.) місто було головною тиловою базою Чорноморського флоту. Більшість підприємств, які створювалися в місті, належали до військово-промислового комплексу й у зв'язку із цим Миколаїв багато десятиліть був закритий для відвідання іноземцями. Навіть перший учбовий заклад міста – Чорноморське штурманське училище, засноване 1798 році, - також було зв'язано із флотом. Така специфіка наклала відбиток на долю, характер і, навіть, зовнішній вигляд Миколаєва. Створений наприкінці ХVІІІ ст. план забудови міста швидкими темпами був закріплений на місцевості вже в перше десятиліття його існування й цілком, без змін зберігся до наших днів, представляючи собою унікальний містобудівний пам'ятник епохи класицизму. Лише деякі міста можуть цим пишатися.

Попри все, місто росло, розвивалося, жило своїм життям. Відкриття в 1862 році в місті комерційного порту стало поштовхом до перетворення Миколаєва у великій торгівельний порт. Цей факт знайшов своє відображення в гербі міста, що був затверджений у 1883 і відновлений у 1997 роках. На кінець ХІХ ст. Миколаївський порт займав третє місце після Петербурга й Одеси за обсягом торгівлі із закордоном, а за експортом зерна, поставниками якого були степові губернії, - перше місце в країні. Сам же Миколаїв стає великим промисловим центром на півдні України.

Бурхливі події ХХ сторіччя не обминули Миколаїв. Місто стало активним учасником подій Української революції 1917-1921 років. Під час Другої світової війни Миколаїв майже три роки був окупований гітлерівськими загарбниками. Та жоден корабель, завдяки діям підпільників, диверсійних та розвідувальних груп, не зійшов за цей час з миколаївських стапелів. А при звільненні Миколаєва від окупантів у березні 1944 року немеркнучий подвиг здійснили 68 моряків-десантників під командуванням К.Ф. Ольшанського. Це був єдиний випадок в історії війни, коли всі учасники однієї бойової операції були удостоєні звання Герою Радянського Союзу, більшість – посмертно.

З Миколаєвом пов'язано багато великих імен, що знайшло своє відображення в пам'ятниках міста, назвах його вулиць, площ та скверів. Тут служили та працювали адмірали О.С. Грейг, М.П. Лазарєв, Ф.Ф. Ушаков, П.С. Нахімов і В.О. Корнілов, першовідкривач Антарктиди Ф.Ф. Беллінсгаузен, творець тактики броненосного флоту адмірал Г.І. Бутаков, складачі “Атласу Чорного моря” брати Михайло та Єгор Манганарі, член-кореспондент Петербурзької Академії наук, перший директор першої на Півдні України Миколаївської обсерваторії К.Х. Кнорре,  створювач першої у світі морської газотурбінної установки С.Д. Колосов. Саме в Миколаєві В.І. Даль, перебуваючи на військовій службі, приступив до складання свого знаменитого словнику, який дає уявлення не тільки про мову середини ХІХ століття, а й про народний побут, повір'я, прикмети й інші етнографічні особливості. У Миколаєві закінчив свою капітальну наукову працю член 12 західноєвропейських академій, основоположник російської епідеміології та першого в Україні наукового медичного товариства Д.С. Самойлович (Сущинський), а професор М.Г.Ліванов у 1790 році створив у Богоявленску (нині Корабельний район міста) першу в країні школу практичного землеробства. Перша книга з історії українського народу рідною мовою - “Історія України-Русі” - також була написана в Миколаєві. Її автор М.М. Аркас є одним з засновників миколаївської «Просвіти». Родом із Миколаєва народний художник СРСР М.М. Божій, видатний астроном, академік Ф.О. Бредіхін, дослідник Арктики Г.Л. Брусілов, відомий учений у галузі залізничного транспорту, академік В.М. Образцов, талановитий флотоводець, океанограф, полярний дослідник та винахідник С.О. Макаров.

Місто, яке присвятило своє життя суднобудуванню, не може не бути романтиком. Тому не дивно, що перший великий морській перехід був здійсненій миколаївцями ще в 1848 році. Тоді адміральська яхта “Ореанда” вирушила з міста навколо Європи в Крондштат і, вигравши головний приз парусних гонок, тим же шляхом повернулася назад. На іншій яхті “Ікар”, яка була сконструйована й збудована студентами та співробітниками Миколаївського суднобудівного інституту (тепер Національний університет кораблебудування імені Адмірала Макарова), миколаївська команда з 7 чоловік уперше в Україні в 1987 році здійснила кругосвітнє плавання.

Миколаїв відомий не тільки на морських просторах – його іменем названа мала планета (8141) Nikolaev = 1982 SO4, яка була відкрита Кримською Астрофізичною обсерваторією.

Завдяки щоденній праці, таланту, інтелекту й терпінню не одного покоління миколаївців, місто за дуже малий для історії час перетворилося з маленької суднобудівної верфі у великий промисловий, діловий, політичний і культурний центр Півдня України. Миколаїв відкритий світу для партнерства та співробітництва, а його мешканці вірять у щасливу долю свого міста і щиро його люблять:

«Хай пишається тобою Україна!

Слався, велич духу, праці і краси!

Слався, Миколаїв - місто рідне!

Крізь століття славу пронеси!»

(слова з Гімну міста)

 ОНОВЛЕНО 07.06.2018